ІСТОРІЇ: ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ, ІСТОРІЇ КОХАННЯ
Газета "ЖИТТЯ"
Найважливіше, щоб художниця погодилась і встигла написати картину до таткового дня народження.
88
– Я вже звикла, що мене всі залишають. Отож, Олено Анатоліївно, і цього разу витерплю...
П’ять років, як Марина із заробітків повернулась. Думала, зуміє повернути час назад...
Антоніна – єдина донька власників прибуткового бізнесу в одному з містечок Кіровоградщини.
Дітей Бог послав Яресьці не рясно. Одним-одна доня.
Якби в селі не знали, чому у Степана Павловича такий пригнічений настрій, то подумали б, що в нього біда.
Скільки себе пам’ятаю, у моєму житті є Неля. Для мене Неля не просто друг, а справжня сестра.
Незнайомка йшла мені назустріч, повільно пробираючись поміж розкладеного краму...
Дивиться Денис, а просто біля собачої будки… жінка з дитиною на руках...
Коляда лунає! Бо Святий вечір. Бо народжується Син Божий!
На початку року, в січні, не стало Марининої колеги, з якою багато років працювали разом...
Кіра була вродливою. Певно, для нього навіть занадто...
– Бабцю, а чого таку сумну колядку вигадали? Різдво – то веселе свято...
Тепер Софія офіційно вільна від стосунків, які останнім часом справді зайшли у глухий кут. Так, вони розлучилися з Ярославом, і це було єдине правильне рішення...
Чув колись, що вовки остерігаються (а може, бояться) вогню...