
– Чому забрали мою доньку? – врешті спитала Христя лікаря, який приймав пологи.
– Вибач, Христю… Вона померла.

Чи були студенти з гуртожитку всенький рік гарними хлопцями й дівчатами? То лише святому Миколаєві відомо.

Чи були студенти з гуртожитку всенький рік гарними хлопцями й дівчатами? То лише святому Миколаєві відомо.

Еліна приїхала до Львова в маленьку відпустку, сама, на тижден

Мабуть, двірники ненавидять осінь. Ну справді, вони ж щоранку так ретельно підмітають листя і з тротуарів, і з узбіч, навіть із газонів.

Незважаючи на те, що нам уже минув п’ятий десяток, Аллочка й досі має вигляд звабливої юнки, здатної крутити голову чоловікам.

«Швидка» не встигла довезти маму до реанімації. Жінка віддала Богові душу ще в дорозі. Батька змогли врятувати…

У моїй душі не встигло визріти почуття вдячності та свята, бо за тією високою оцінкою навздогін чую поблажливе «Але й ти, на жаль, не Лорелей!».

Вероніка, стоячи біля вікна у вітальні та, спостерігаючи за Єгором, який майстрував у садку гойдалку для дітей...

Моя добра приятелька раптово звільнилася з роботи, на якій пропрацювала понад десять років...

Дивний був тоді час… Руйнували церкви і храми, знімали з них хрести і дзвони...

Завжди й усюди поспішати – це було життєве кредо бабці Ольги. Дрібненька, тоненька, личко – мов печене яблуко...

Райка любила дітей, чекала на них і сумувала за ними, коли вони довго не приходили. Але більше за всіх Райка любила вуйка.

Він знову їй зателефонував. Розповідав, як сумує без неї і яка вона чудова....

Ангелик тихо сів на підвіконня і, змітаючи сніг із шибки, заглянув у вікно. У кімнаті бавляться діти.