«Хіба можна бути такими довірливими та необачними? – думала Софія. – Зі мною не може трапитись такого.

Оксана давно мріє стати матір’ю. Та, на жаль, Господь уже 10 років не посилає їй цього благословення.

Ти так любив… Ні, ти просто обожнював, коли я брешу… І навіть більше, ніж мене, любив мою брехню.

Вирізнявся Сергій тим, що лупив однокласників за першої ж нагоди. Без найменшого приводу...

– Оце щоб ти знав: рід наш походить від козацького характерника Пугача, який умів кров зупиняти магічними замовляннями ...

Переповнені потяги місцевого сполучення ледь вміщали тих, хто вбачав єдиною нагодою вирватися з ворожої пастки на терени материкової України...

Валя ще зі шкільних років мріяла про чоловіка, цілковиту протилежність своєму батькові, а знайшла такого ж самого.

Собака підвівся і сів, наче чекав команди. Він не зводив з мене розумних карих очей і ніби запитував: що далі?

– Дурні, ви не розумієте! – ображено копилила губи, коли хлопці почали сміятися. – То ж наше, прадавнє! От піде людина з життя, а співанки залишаться!

– Не зв’язуйся, чоловіче, з тими силами, що тягнуть до пекла навіть словами, бо вони не дрімають...

Орест стояв, засунувши руки в кишені, біля високої огорожі. По той бік давно не фарбованої сітки бігали діти.

«Яка хата, такий тин. Який батько, такий син»,...

Того дня у класі, де навчається моя донечка, вчителька сказала, що неподалік від школи живуть самотні люди, які потребують допомоги.

Світлана показувала колежанці фотографії свого брата Гордія, айтішника, який став оператором безпілотних літальних апаратів.

– Бабусю, а ти чого в мене така? – неочікувано запитала Анжела. – Така… якась… не така…

Катерина стояла біля вікна, вглядаючись у темінь, наче чекала звідти відповідь на свою безпорадність...

Останньою мізансценою стосунків Кароліни і Сергія стала купівля вишиванки. У Кароліни ніколи не було власної вишиванки.

Дзвінок матері застав Аллу в кафе, де вони з подружками пили каву й ласували тістечками...

Те, що Юстині було вже близько сорока, нікого не хвилювало. Хіба що її саму. Та ще її батьків, які час від часу нагадували про те...

Бабуся ще вранці видала наказ пильнувати квочку з курчатами, щоб зненацька сусідський кіт чи ворона із шулікою не вкрали малят.