
Мати Оксани, Тетяна Миколаївна, працювала в хазяїв куховаркою...

Анна познайомилися з Ричардом п’ять років тому, коли він приїжджав в Україну навідати родичів по маминій лінії.

Світлана уклякла біля дверей синового будинку. Руки тремтіли. Від страху, гніву, розпачу…

Сашко знову ночував на вулиці. За їхнім будинком – невеличкий сквер, а там – декілька лавочок...

30-річний приватний підприємець Ярослав опинився поміж тих, хто залишився і бачив на власні очі вхід ворожих військ в Іванків.

Вона сиділа у неймовірно вологій та сірій аудиторії. Було незрозуміло, чи приміщення сіре від стін, які востаннє фарбували, мабуть, наприкінці 90-х...

На балконі у Марії – квітник. У вазонах бегонії, фіалки...

Це було в далекі 1990-ті роки. Моя колега Маринка отримала нову квартиру на Харківському масиві в Києві...

Зустрічі й розлуки. Так завжди у житті. Зустрічі часто й не повернути, а от розлук не оминути…

Дівчина тримала в руках медальйон подарунок або ж спадок від прабабусі. Єдина пам’ять про неї...

Світлана з Олексієм жили погано. Сусіди й знайомі не раз дивувалися: як може молода жінка терпіти такого ледаря та гультяя?

Чоловік прийшов з роботи, як завжди, пізно і, як завше, замордований. У голові Євгена майоріла думка про те, що завтра – субота...

Люба з Василем обоє родом зі села. Але так сталося, що бездітна тітка записала на племінницюсвою квартиру в місті...

Ярослава зміряла чоловіка підозрілим поглядом. Куди знову збирається?

Скрипнули залізні ворота. Марічка рвучко піднесла голову: хто це йде?

Силіконовими губами, грудьми, сідницями нині вже нікого не здивуєш...