ЧЕТВЕРО ДІТЕЙ

ЧИТАЙТЕ 20 АВТОРСЬКИХ ЕКСКЛЮЗИВНИХ ІСТОРІЙ

Тепер у неї з Іваном четверо дітей. І всі рідні. Та різного віку. І як же так сталося? Як склалося, що вона, жінка, яка не планувала ніколи ставати мамою і не хотіла заміж, тепер виховує аж чотирьох?

Коли жінка задоволена життям у шлюбі, вона завжди усміхнена й осяйна. Від неї буквально поширюється світло любові, оптимізму, родинного тепла. Така жінка все робить легко й радісно: купує, готує, пере, спілкується телефоном. І таких жінок тепер дуже­-дуже мало. Та все ж вони є.

Одну з них звати Неля. Вона прийшла на обумовлену годину гарно одягнена, із зачіскою, у міру підфарбована, несучи на устах щиру і світлу усмішку. Після кількох хвилин спілкування з нею і самій стало якось легко й невимушено.

Неля запропонувала посидіти в цукерні, де в такий час немає багато відвідувачів. Кава з тортиком підсолодила нашу розмову. А оповісти було що.

Втім, ще 30 років тому Неля була зовсім не така, і я, мабуть, не впізнала б її навіть на фото. Тоді, 17-річним дівчиськом, вона сиділа вдома й плакала через те, що сталося. Батьківські заспокоювання і вмовляння не допомагали: дівчина знала, що ота прикра історія з дискотекою закінчилась дуже паскудно. Тобто історія навіть не закінчилась, а обернулась її незапланованою вагітністю. Страшно, прикро, невчасно. Мама наполягла зробити аборт, уже зібрались у лікарню. Тато спинив обох на порозі, завернув додому і сказав заспокоїтись: виховають і на ноги поставлять. Якось буде…

Старший брат Нелі нещодавно одружився, але радості від стосунків не мав: дружина не трималася хати, а бавити свого первістка навіть не збиралась. Тому чорна смуга отак жирно пройшлась по їхній родині. Наче хтось напсьочив з тим особистим щастям. Батьки сподівалися: якщо в сина не склалось, то, може, хоч у донечки все буде якось не так.

Що ж, народилась у Нелі дуже гарна дівчинка. Гуляла з нею в парку, як із молодшою сестричкою. Обоє мали якийсь такий наївний вигляд, невинний, безборонний. Бабця допомагала виховувати. Ніхто і словом ніколи не дорікнув, що дитина росте без батька, а злим язикам скоро позатикали пельки.

Неля з ранніх років була працьовита, сумлінна, скромна. Може, саме тому ні сусіди, ні язикаті родичі не мали за що вкусити дівчину. От до її старшого брата завше були претензії: відвуркувався, людей не любив, з дівчатами особливо не зустрічався. Дивувались, як хлопець узагалі одружився, і то так раптово, ніби йому горіло… та й підгоріло.

Нелі всі бажали щастя, а все он як сталося. Чи добре, чи не так, як бажалося… Життя не кіно, назад не відмотаєш. Дитя не іграшка, не віддаси й не забудеш.

Про те, що Неля сама виховує доньку і живе з батьками, знали всі. Знав про це й Іван, який у свої майже 40 років ще парубкував. Хоч сам із себе був пристійний і добрий, увагою не обділений. Та вподобав собі Нелю і одного дня таки освідчився їй. Неля довго вагалась: не звикла жити з чоловіком, та й донечці уже минуло десять років. Іван не форсував подій, дав час Нелі подумати, все зважити і… Лише за рік Неля сказала йому: «Так».

Відтоді Неля ще жодного разу не пошкодувала про те, що погодилась на шлюб з Іваном. Він виявився добрим господарем, турботливим чоловіком і суперовим батьком для їхнього синочка. Малий Богданчик – то був промінчик у їхній родині! Люблене дитятко, пестунчик і пустунчик! Старшій сестриці малював у зошитах, робив безлад у її речах, але сестричка теж любила Богдасика безмежно!

Зрештою, Нелина дівчинка виросла дуже гарною і здібною. Уже й школу закінчувала, збиралась вступати до училища. Поїхала до великого міста і… повторила мамину долю.

У неповних 18 років якось так блискавично закохалась у Руслана, розписались. Рік за роком народила двох донечок. Довелось їй поєднувати навчання з материнством, але після року такого інтенсиву взяла академку і поїхала з немовлятами до батьків. Тоді вже не було Нелиної мами, а на руках залишався хворий батько, майже дорослий Богданчик і…

З’ясувалось, що Руслан не був готовий до батьківства у свої неповні 19. Не склеїлось у них, злякався, втік до своєї мами. Потім, кажуть, перевівся в інше місто. Гукати його не стали – розлучили заочно. Нелина донька поїхала здобувати освіту, дівчатка залишились із бабцею й дідусем. Ну, як бабцею?! Адже тій бабці раптом 36 років.

Згодом внучки пішли вчитися в ту саму школу, що...

Дякуємо за вашу передплату онлайн!