Іванка приходила до татуся на лекції, хоч сама навчалася на іншому факультеті...

У тебе за плечима вже були невдалий шлюб із дивною жінкою і 10 років спільного бездітного життя.

Було собі два брати. Майже як у казці: один багатий і працьовитий, інший бідний та хитрий...

Хоч куди б нас занесло, а в собі ми несемо чарівну торбинку, на якій написано: «Доля».

Мама Наді стала у дверях, тримаючись за поперек, з болем у голосі сказала, що доньці краще повернутися до Тернополя...

Сергій був спокійним, тихим і доб­рим, але якимось безпорадним, чи що?!