Мама розказувала, що мій дідусь був чудовою людиною, але ми розминулися в часі: він помер за кілька років до мого народження.

До рідної тітки я написала вже третього листа. Не повірите – паперового, бо інтернетом вона не користується...

Він спирався на дві палички і так крок за кроком шкутильгав сходинками догори.

Коли майже цілий рік живеш у людному місті, поїздку в село можна прирівняти до польоту на найближчу планету.

Ольку і Кольку знали всі як подружжя, яке успішно торгує сувенірами...

Наш світ і все, що живе під сонцем, щоразу відчуває нестачу любові.