Моя добра приятелька раптово звільнилася з роботи, на якій пропрацювала понад десять років...

Олька-бараболька – гарна 15-річна дівчина, натуральна блондинка з блакитними очима...

У сучасних дітей таки щасливе дитинство, адже вони мають усе, що захочуть...

Вітер міцно хапає Смерть за кістляву руку і веде у поле. Там під самотньою сливою дві лавиці, на яку вони й сідають.

Тета Янка – давня подруга моїх батьків. Вона не лише навчалась із моєю мамою, а й познайомила її з майбутнім чоловіком, моїм татом...

Наталка мовчки все це витримувала, намагалась не плакати, хоч було їй важко і незрозуміло.