ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ: НОВЕЛИ, ОПОВІДАННЯ, РОЗПОВІДІ
Чоловік і жінка
Надія вкотре згадує той чорний Святвечір і не може й досі оговтатися. П’ятнадцять років минуло відтоді, а в грудях і досі пече...
Не існує у світі міцнішого зв’язку, ніж той, який пов’язує матір та її дитя...
Вікентійовича від цієї парочки майбутніх журналістів то гарячим приском обдає, а то крижаним холодом.
Тільки Бог відав, як він дістався, дійшов, усе-таки дійшов до рідної хати...
Натка набрала материн номер. Скривилась. Чорта з два візьме слухавку!...
До вечора ходили травниці «по хатах», а як зійшли зорі – почали плавати поміж островів...
Якбись, мамо, знала, яке в мене горе, то би-сь передала зозулею соли
Усе таємниче завжди обростає здогадками, які перероджуються у брехню.
Мою, рідну. Надійку. Відшукайте її. Прошу вас. Останнє, що прошу...
Машину кинуло з дороги в урвище, Ніна інстинктивно відчинила дверцята...
– Іваницька, всім було сказано прийти сьогодні у вишиванках! А ти знову у своєму траурному…
Бог бачить кожного з нас! Тому всі наші вчинки – і добрі, і погані – перед Його очима.
Ірина Агафонова-Ясінська – улюблена авторка читачів газети «Життя»
День у неї розпочинається рано, о п’ятій тридцять ранку...