Жіночі історії

(Продовження)

Частина четверта

Душа

Репетиції настільки захопили Камелію, що вона навіть не звертала уваги на телефон. Тренувалася з таким натхненням і захопленням, якого давно не відчувала в собі, хіба що після закінчення академії. Це дійство захопило її в полон, а скрипка просто зливалася з її тілом, з її єством. Камелія ніби розчинялася в тонких звуках, які вібрували живою енергією прекрасного, забуваючи, що в залі, крім неї, є чимало інших виконавців і організаторів фестивалю. Чутливий пронизливий голос скрипки чіпляв за струни душі, навертав у спогади, забирав у Всесвіт, кружляв у шалених ритмах, змушуючи плакати чи сміятися, підніматися в недосяжні висоти й опускатися на грішну землю, тонути у власних емоціях!

У залі зачудовано слухали молоду вродливу скрипальку, а після виконання слухачі завзято аплодували вигукуючи «Браво!» різними мовами світу. Тому що мистецтво поєднує людей,...