Історія з життя

ЧИТАЙТЕ ОНЛАЙН ГАЗЕТУ "ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ"

«Стара Текля зовсім стеряла розум», – новина вогнем переметнулася з бабинця до нави і поповзла аж до вівтаря, де, зачувши її краєм вуха, дяк Феодосій збився аж на «Іже херувими» і мусив зачинати заново Божу прославу.

– Стеряла, стеряла… чи то дивина, бо кілько ж має літ. Колись любила поговорити, а тепер лиш мовчить та блаженно усміхається.

– Вона якась агресивна стала, вчора з-за плоту як гаркне на мого Максима, то бідне дитя аж сумку порвало, поки з її груші злазило.

– А чого то лізти тому хлопакови на грушу, певно, кільо з дев’яносто має, дерево ломити? Треба було в Теклі попросити…

– Та годі вам, то свята жінка, скількох вилікувала своїми травами, пів села дітий вибавила.

– Яка свята? то відьма справжня, дев’яносто п’ять літ, а воно ще бачить в’язати, читати і чує ліпше, ніж я.

– А вже яка ще...

Дякуємо!