ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ. ГАЗЕТА «ЖИТТЯ»
Історія з життя
![«НАМАЛЮЙТЕ МОГО ТАТКА!» «НАМАЛЮЙТЕ МОГО ТАТКА!»](https://storriss.com/storage/posts/February2024/4XAn7eSaiNBIWdMlLXgF-966x676.jpg)
Скільки вже разів зупинявся біля цих величезних яскравих вітрин! І щоразу тут, мов за помахом чарівної палички (точніше – пензлика), з’являються нові картини. Тиждень тому, наприклад, за блискучим склом не було ні засніженого скверу, через який він щодня ходить до школи, ні троянд, загорнутих у мереживо паморозі, ні вродливої дівчини у військовому однострої, із сумним поглядом стомлених, почервонілих очей. Такі реалістичні, ніби їх зафіксував об’єктив фотоапарата, а не рука художниці.
Декілька разів йому пощастило побачити молоду майстриню – на благодійній виставці, куди ходили з бабусею, і зовсім випадково місяць тому, коли несла тацю із солодощами та напоями з кав’ярні навпроти. Висока, струнка, з копицею волосся, що кумедно вихрилось русяво-мідними кучерями довкола веснянкуватого обличчя. Та найбільше вразили очі – великі, сіро-зелені, з тремтливими вогниками цікавості в чорних зіницях. Очі...
![](https://storriss.com/img/subscrstorris.png)
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
ЧИТАЙТЕ
![ТЕ, ЧОГО НЕ СТАЛОСЯ… ТЕ, ЧОГО НЕ СТАЛОСЯ…](https://storriss.com/storage/posts/July2024/chewOLxDmiTsrXp5RzgL-554x554.jpg)
![У ПОШУКАХ СОН-ТРАВИ У ПОШУКАХ СОН-ТРАВИ](https://storriss.com/storage/posts/July2024/APvVGxefwC4eYlFATCmh-554x554.jpg)