…Уперше зустрів Валерію, коли ще студентами ходили на так звану Лису гору за місто, щоб покататись на лижах...

Йому було чотирнадцять, коли мамка скурвилась і притягнула в їхню хату свого нового хахаля.

– Якщо не судилося мати власних дітей, то хоч чужу і знедолену обігріємо ласкою.

Старожили розповідають, що колись тут був хутір, на якому мешкав знаний навкруги коваль Федось.

Якщо вже наважилась почати життя із чистого аркуша, то треба все змінювати...

Привести Михайла до тями змогли тільки Христинині батьки. Мати, вся в чорному, з голови до ніг, нахилилась над хлопцем, стиснула його плече.