СПАМ

Був один зі звичайнісіньких робочих ранків. Уляна переглядала пошту. Оскільки жінка працювала кореспондентом районної газети, їй щодня доводилось перечитувати десятки, а часом і сотні листів. Сьогодні знову те саме: запрошення до селянської спілки «Колос» на інтерв’ю з головою; звістка із села Ангелова про відкриття нової церкви; пожежа в селі Слободі. Все – як завжди. Уляна записувала щось у блокноті, позначаючи номерами: 1, 2, 3... 9... 20... Та раптом натрапила на лист «без теми». Мабуть, знову якась реклама...

Скільки вже листів перенесено до скриньки «Спам», а вони все надходять і надходять. Ну що ж, це також чиясь робота. Уляна усміхнулася. Вже майже натиснула на значок «Видалити», як раптом зупинилася. Цікаво стало, що там... У листі не було ні звернення, ні привітання:

«Мене звати Зоряна. Живу і працюю я в Італії. Хочу розповісти вам свою історію, а можливо,...