Марина народила сина Вадимка наперекір усім перешкодам...

Невисокий чоловік у картатому пальті та темному капелюсі зійшов з автобуса в невеликому місті...

– Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота...

Єдина дочка, яка проживала в межу зі старим, не спілкувалася з ним понад двадцять років з якихось тільки їм відомих причин.

Дитина-наречена! За моєю стіною було пекло, а я й не здогадувалась.

Я народила Несрін без батька. Ти це, мабуть, чула? Помилилася, я знаю...