СУМНА КОЛЯДА

Сумний Святий вечір в сорок шестім році,

По всій нашій Україні плач на кожнім кроці.

– Бабцю, а чого таку сумну колядку вигадали? Різдво – то веселе свято, треба веселої співати! – ми з братом допитувались у нашої бабусі Пелагеї Петрівни.

І бабуся нам розповідала про війну, про операцію «Вісла», коли тисячі людей втратили свої домівки… Про Українську повстанську армію, визвольну боротьбу нашого народу…

Я добре пам’ятаю той вечір. Гарна велика кімната, багато світла. 90-ті. Незважаючи на це, всього вистачало (на свята старалися злагодити якнайкраще). У телевізорі показували «Сам удома», а пізно вночі – «Хрещеного батька», всі три частини. І бабусині розповіді, ніби з кінофільму, далекі, нереальні… В них неможливо було вірити.

Сіли до вечері мати з діточками,

Замість мали вече...