Читати онлайн українською життєві історії за 1 гривню
Передплата онлайн: https://peredplata.ukrposhta.ua/
Життєві історії
Іванка приходила до татуся на лекції, хоч сама навчалася на іншому факультеті...
7
Життєві історії
Я взагалі не розумію, чому маю дбати про людину, яка мені в житті нічого не дала, крім болю.
Життєві історії
Орест на слова дружини не зважав і що не день усе більше віддалявся. Чоловіка втомлювали будні, дитячі істерики...
Життєві історії
Хлопець обійняв дівчину і закляк: із купи опалого листя виднілась рука. Чи жіноча, чи дитяча.
Життєві історії
…Усе життя я соромився своєї матері. В неї не було одного ока. І вона здавалася мені жалюгідною.
Життєві історії
Чи боялися ви коли-небудь своїх снів? Отак, щоб аж прокидатися в холодному поту і тремтіти...
Життєві історії
Минав рік нового життя. Дівчина переїхала до міста з невеличкого райцентру...
Життєві історії
Квітневий ліс різноманіттям не тішив – Горошку та Фіалці трапилося кілька торішніх ліщинових горіхів...
Життєві історії
Чоловік… Уляна важко зітхнула: щось між ними не так. А останніми роками то взагалі не подружнє життя...
Життєві історії
Убога хатина світила розбитими вікнами, двір і город заростали бур’янами. Тоня припинала в тих бур’янах худобину...
Життєві історії
Ця історія цілком реальна і трапилась зі мною років 15 тому, але я досі шукаю відповіді на запитання...
Життєві історії
Для лейтенанта це перший розстріл, і йому було страшно. Його кидало в піт...
Життєві історії
…Маленький Іванко сидів на підвіконні й дивився на дорогу. Може, з’явиться татусь, він так за ним сумує.
Життєві історії
Іде Стасько з косовиці. Кепка набік, сорочка розстібнута, за спиною мотокоса похитується.
Життєві історії
Лихо, що осіло в Україні, нищить добротні простори рідної землі.
Життєві історії
Не розплющуючи очей, вона теж чула, як місто здригається від ворожих «шахедів». Загроза здавалась реальною, як ніколи.
Життєві історії
Анна дуже любила свою маму. Вона сама була для мами цілим світом.
Життєві історії
Старші люди завжди тішились появі першої трави. Вони казали: «От би дожити до зеленої травички!»
