СМЕРТЬ У ГРИБНОМУ КОШИКУ

Передплата онлайн: https://peredplata.ukrposhta.ua/

Дмитрик стояв осторонь з плетеним з лози кошиком і гірко плакав… Старші від нього хлопці йшли в ліс по гриби, а його не брали.

– Та зрозумій ти, дубова твоя голова, ми підемо далеко, аж до кошар! Як не зможеш йти, що тоді нам з тобою робити? На руках нести?

– Я зможу! – хлюпаючи носом, гудів Дмитрик.

Хлопці завагалися й почали радитися… Дмитрик був небожем майстра цегельного заводу, де працювали їхні батьки і матері. Наскаржиться дядечку, тоді нікому добра не буде, а найбільше дістанеться родичам.

– Беремо! – заявив найрішучіший серед них Павлик, батько якого служив у міліції.

– А якщо йти не зможе? – запитав обережний і страшко Василько. Його батько завідував сільським медпунктом, а мати працювала касиром на цегельні.

– Візьмеш у батька носилки й понесемо його, –...

Дякуємо!