Валерія відчула в собі биття іншого життя, але довгоочікуване щастя, як і треба було сподіватись...

Для цього чоловіка, про якого йдеться в цій бувальщині, вже все – в минулому. Для нього вже все скінчилося...

Для лейтенанта це перший розстріл, і йому було страшно. Його кидало в піт...

Від любові до нена­висті – один крок! І це – свята правда!

– Тільки виживи! Благаю тебе! Заклинаю всім, що є найсвятішим: виживи! Повертайся живим!

Я ніколи не знала батька... Тобто знала, що він у мене є, але ніколи його не бачила...