Життєві історії
ПЕРЕДПЛАТІТЬ 20 АВТОРСЬКИХ ЕКСКЛЮЗИВНИХ ІСТОРІЙ за 20 грн
На звільнених від ворога територіях іще були сліди недавніх боїв. Багато споруд було зруйновано, розбито, спалено. На порожніх полях валялись боєприпаси, ворожа зброя, розбиті бронетранспортери, танки, міномети, гармати. Там і тут височіли свіжі могили… На виснажених обличчях людей – літніх, жінок, дітей – відбивався щойно пережитий жах війни. Серед них Анатолій уявив собі свою матір – схудлу, виснажену, безплотну тінь колишньої тілистої, вродливої жінки. Від думки про таку матір краялося серце…
В Анатолія була бронь, відстрочка ще на два роки, бо навчався в аспірантурі, до якої вступив перед самою війною. Але те не мало ніякого значення. Він знав, що піде сам, піде обов’язково, не всидить удома, не ховатиметься за ту свою бронь.
Анатолій сам усе бачив, власними очима, коли їздив областю, навколишніми селами, де відбувались...
Дякуємо за передплату на ексклюзивні історії
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Життєві історії
Життєві історії
Життєві історії

