ВТРАЧЕНІ СВІТАНКИ

Передплата онлайн: https://peredplata.ukrposhta.ua/

Втрачені сумні світанки. Тепер вони, можна сказати, страчені важкою бідою – вій­ною. Лихо, що осіло в Україні, нищить доброт­ні простори рідної землі. Важкі, непередбачені світанки людського життя. 

Михайло мимоволі пригадує, що колись світанки для нього були найкращі, найдорожчі. Уявляв собі їх золотавими, бо в думках була Світланка. Від них віяло свіжістю. Швидкий вітер летів поміж полів і садів. Хотілося бігти й гукати: «Яке то щастя – новий день». Закохані сміялися поміж молодих трав, і здавалося, що радіють з ними й світанки, які так вони любили. Спів пташок лунав у самісінькому серці. Тоді й не помічали мирних світанків. А тепер шепоче уві сні незрадливий, нагадує про себе. Прокидаєшся або зов­сім не спав, а світанок, можливо, й не темний, а ще страшніший. А колись був найкращий… 

Світанки життя. Як багато значать...

Дякуємо!