Газета "Життя. Історії" на порталі Storriss
Передплата онлайн: https://peredplata.ukrposhta.ua/

Чи боялися ви коли-небудь своїх снів? Отак, щоб аж прокидатися в холодному поту і тремтіти...

Минав рік нового життя. Дівчина переїхала до міста з невеличкого райцентру...

Квітневий ліс різноманіттям не тішив – Горошку та Фіалці трапилося кілька торішніх ліщинових горіхів...

Чоловік… Уляна важко зітхнула: щось між ними не так. А останніми роками то взагалі не подружнє життя...

Убога хатина світила розбитими вікнами, двір і город заростали бур’янами. Тоня припинала в тих бур’янах худобину...

Ця історія цілком реальна і трапилась зі мною років 15 тому, але я досі шукаю відповіді на запитання...

Для лейтенанта це перший розстріл, і йому було страшно. Його кидало в піт...

…Маленький Іванко сидів на підвіконні й дивився на дорогу. Може, з’явиться татусь, він так за ним сумує.

Іде Стасько з косовиці. Кепка набік, сорочка розстібнута, за спиною мотокоса похитується.

Лихо, що осіло в Україні, нищить добротні простори рідної землі.
Не розплющуючи очей, вона теж чула, як місто здригається від ворожих «шахедів». Загроза здавалась реальною, як ніколи.

Анна дуже любила свою маму. Вона сама була для мами цілим світом.

Старші люди завжди тішились появі першої трави. Вони казали: «От би дожити до зеленої травички!»

Мені треба було провести виховну бесіду із Сергієм та його батьками...

Про неї на роботі різне кажуть. Непривітна, мовляв, байдужа, сувора, навіть зла.

Де його тепер знайдеш, де зустрінеш у цьому віці кохання?

З двома непідйомними торбами Настя ледве заштовхалася в автобус...

Хочу розповісти про одну жінку, її звати Олеся. Зозуля накувала їй 63 роки. Життя прожите, промайнули літа, а спогади лишилися.