ІСТОРІЇ: ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ, ІСТОРІЇ З ЖИТТЯ, ІСТОРІЇ КОХАННЯ
Газета "Життєві історії"
Розповів мені цю історію той, кого вже немає на цьому світі, а я зберегла цю оповідку. Настав час випустити її на світ Божий, до людей, наче пташку...
131
Долі людські… Які вони різні й неповторні! Хто їх пише і програмує? Чи сам Творець на небі? Чи кожна людина – коваль своєї долі?
У Марії внучата сьогодні від самісінького ранку, тому що в неї вихідний. А взагалі вони в неї часто...
Не так давно стала свідком цікавої розмови двох жінок, яку хочу переповісти.
Коли я заходжу на бабине подвір’я, мокра до найдрібнішої ниточки,мене,зустрічає старенька з рушником і приповіданнями...
Будь-яка руйнація – це страшно, але зруйнований будинок легко зводити удвох...
Вона не хотіла починати розмову вдома, бо ж там діти, а ще хатня обслуга
З колишнім чоловіком у жінки відразу після розлучення стосунки були, м’яко кажучи, не надто добрі. У Вадима давно інша сім’я...
Чекати з війни свого захисника... Чекати... І розуміти, що тобі не лізе в горло шматок торта...
Старий чоловік голосно зітхає, видихає ім’я, на яке вже ніхто ніколи не відгукнеться в цій квартирі:
– Маріє.
Батька волію не згадувати. Він виносив з дому та продавав усе, що міг продати..
Війна має свої правила. Хоча які там правила? Приписи і закони. Змирилася..
Віднині вона мала намір жити по-іншому. По-новому. Може, не відразу просто й легко..
Спочатку затріпотіли довгі вії. Піднялись і опустилися важкі повіки..