У ЧИСТУ ВОДУ

Будь-яка руйнація – це страшно, але зруйнований будинок легко зводити удвох, зруйновані мости просто ремонтувати, коли з обох боків братися до роботи, а ось зруйнованих стосунків самотужки не зліпиш, а розбитої сім’ї й поготів не стулити лиш однією парою рук.

Особливо коли інші руки самі все руйнують. Руйнують зрадою і відкритою зневагою до того, з ким свого часу будували. Розлучення Валерія і Світлани було важким: жінка благала не залишати її, обіцяла пробачити зраду, просила посоромитись дорослих дітей і старих батьків, плакала, принижувалась, умовляла схаменутись. Пішов до іншої, тому й подав на розлучення після двадцяти років шлюбу. Пішов... Світлана думала, що життя зупинилося. Ридала в порожній квартирі, коли діти розходилися на навчання чи йшли до друзів. Розуміла, що їх гнітить дім, у якому жило щастя і яке розтоптав їхній батько, голосила наодинці, а на людях не показувала свого стану. Лиш замкнулась у собі. Усі думки поло...