Та й куди подіти Мар’яну з немовлям, ще й без грошей...

За кожними дверима ховався маленький і водночас неосяжний світ окремої родини.

Щоразу, йдучи на урок до п’ятого класу, Ігор Михайлович відчував хвилювання...

Зрощена без батька, Ганя трепетно шанувала мамину турботу...

Ольга Пилипівна в дівчинці душі не чула, так її любила...

Христина стояла посеред кімнати, шукаючи очима, що можна було б іще продати...

– Сам не знаю, як зачепив цього хлопчика машиною. Це було на мості, на мості...

Раннє дитинство запам’яталось Зоряні не надто, а ось шкільна пора – як на долоні.

Хтозна, чи впізнали в ній колишню бідненьку Настку...

Я ж і справді вже давно доросла і маю право робити те, що хочу...