СЕСТРА

ЧИТАЙТЕ ІСТОРІЇ З ЖИТТЯ НА STORRISS

Вона сиділа на сходинках капітолію, що їх стоптали тисячі ніг, і відсторонено вдивлялася в обрій, де край озера від неба відділяли тонка зелена смужка дерев та білі плямки будинків. «У кожному з них хтось жив», – думала вона. За кожними дверима ховався маленький і водночас неосяжний світ окремої родини.

Вона хотіла, щоб світ її родини міг знову вміститися за безжурними жовтими дверима їхнього охайного будиночка на Дубовій авеню. Усі завжди говорять, що починаєш цінувати щось по-справжньому тільки тоді, коли втрачаєш це. Відмахувалася від цієї думки, а тепер зрозуміла, що так воно і є. Вони втратили спокій і цілісність. Хочеться знову повернутися в безтурботні часи старшої школи, коли єдиними клопотами були оцінки і тренування з чирлідингу.

Змалечку мріяла гордо носити знаменитого борсука з UW на яскраво-червоній худі. У вихідні зливатися з таким же яскраво-червоним натовпом у чергах до «Тако Белл» аб...

Дякуємо!