УСИНОВЛЕННЯ

ГАЗЕТА «ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ»

Ірина ОМЕЛЬЧЕНКО

16 травня 21:31

457

Джерело: Газета «ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ»

З поштової скриньки

ЧИТАЙТЕ 20 АВТОРСЬКИХ ЕКСКЛЮЗИВНИХ ІСТОРІЙ

Галина, Мар’яна і Тарас готувалися до переїзду в місто. Школу закінчили, село невелике, роботи майже нема, тому й вирішили пошукати свою долю деінде.

Галина і Тарас вчилися добре, заприятелювали ще в шкільні роки і постійно допомагали одне одному. Чорнява повненька Галинка та спокійний статечний Тарас завжди були разом. Коли отримали атестати зрілості, Тарас освідчився Галинці й почув у відповідь: «Так!». Проте з реєстрацією шлюбу та сумісним життям вирішили зачекати, бо невідомо, як влаштуються у місті.

Чорнява зеленоока Мар’яна вчилася не дуже: весела та вродлива, цікавилася тільки дискотеками, хлопцями і прикрасами. Тарасові доводилася двоюрідною сестрою. То Мар’янина мати вмовила племінника, щоб узяли із собою дівчину в місто й приглядали за нею.

У місті всім трьом сподобалось: одразу винайняли невеличку квартиру. Спочатку в одній кімнаті жили дівчата, а в іншій – Тарас. Невдовзі Тарас із Галинкою почали жили в одній кімнаті, а Мар’яна – в іншій. Тарас пішов працювати на будівництво, а Галинка – листоношею.

Мар’яна довго перебирала, змінювала роботу, врешті-решт влаштувалася продавчинею у великому універмазі. Додому почала приходити пізно, пояснювала це тим, що працює по півтори зміни, щоб отримувати більше.

Коли Галинка з Тарасом побралися, то почали жити окремо. Мар’яна переселилася в іншу квартиру неподалік, але бачилися вже не так часто.

Одного разу Мар’яна зникла. Тарас із Галиною ледь її розшукали, бо роботу вона кинула, а вдома не могли її застати. Дівчина була бліда та розгублена, почувалася погано, а потім зізналася Галині, що вагітна. Коли зрозуміла це, робити щось було вже запізно.

Тарас лютував: «Що я скажу тітці?! Як я не догледів!? Хто цей покидьок?». Та на всі запитання, хто ж батько майбутньої дитини, Мар’яна або відмовчувалась, або плакала. Галина побоювалася за здоров’я Мар’яни та майбутньої дитини, тож юнак потроху відступив.

Тарас узяв квартиру на виплат. Помешкання придбали просторе, відсвяткували новосілля. З дитиною вирішили почекати, бо треба ж кредит сплачувати. Та й куди подіти Мар’яну з немовлям, ще й без грошей, без даху над головою, без роботи?

Жили непогано, та якось так складалося, що з дитиною завжди були Галина з Тарасом, а Мар’яна знову почала кудись зникати. Спочатку на день, а потім її не було тижнями. Що вже Тарас із Галиною не робили, все марно. Проте виставити з дитиною на вулицю не можна. Матері Мар’яни на той час уже не було. Інших родичів дівчина не мала. Ніхто із сусідів і не здивувався, коли маленький Миколка почав називати Галину мамою, а Тараса – татом. А Мар’яна зовсім зникла.

Подружжя добряче побігало інстанціями, поки всиновило хлопчика. Згодом у них народилася дівчинка. Жили дружно, у мирі…

І Миколка, І Маринка вже навчалися у школі. Якось увечері Галина звернула увагу, що діти збентежені, не гуляють у дворі. Почала розпитувати, і вони зізналися, що якась білява тітка вже декілька днів зустрічає їх, супроводжує додому та все має справи до Миколки. Серце в Галини похололо: «Мар’яна!». Почали проводжати й забирати дітей зі школи. Нікого...

Але за декілька днів увечері дзвінок у двері: таки Мар’яна. Красуня – очей не відведеш! Щоправда, Тарас одразу запитав:

– То ти перефарбувалася у білявку, щоб свій сором приховати й щоб сусіди не впізнали?

Мар’яна спочатку знітилась, а потім почала розповідати, що життя в неї гарне, вийшла заміж за багатого чоловіка. Але боялася зізнатися йому про дитину, тому залишила Миколку. Боялася, що той чоловік не одружиться з нею.

Живуть уже довго, а от діточок Бог не дає, тож тепер усе розповіла, тому... прийшла по дитину... Спершу гроші пропонувала, потім почала погрожувати.

Галина ледь стримала Тараса.

Вигнали Мар’яну, однак вона не вгамовувалася. Розшукав Тарас чоловіка Мар’яни. Розмова була довга та важка – всі Мар’янині побрехеньки брат розбив ущент і розповів правду.

Чоловік був на боці подружжя, а головне – на боці дитини, проте Мар’яна не заспокоїлась. Дітей довелося перевести до іншої школи. Продали квартиру та купили нову, однак Мар’яна їх розшукала! Нічого не могли з нею вдіяти. Вона була невгамовна та несамовита. Довела себе – і потрапила на лікування. Вийшла із психіатричної лікарні – й знову за своє.

Тож подружжя звільнилося з роботи, все продали і виїхали з міста, а Мар’яна знову в психіатричній лікарні.

Дякуємо за вашу передплату онлайн!