Життєві історії
Передплата онлайн: https://peredplata.ukrposhta.ua/
В нас, українців, уміння співати не є чимось особливим. Щоправда, тепер того співу й не почуєш. Замість живих голосів лунають записи, здебільшого незрозумілою мовою. А ще якихось два покоління тому такі живі співи були звичними. Співали в гостях і тоді, коли повертались із клубу.
Та що й казати? Співали так, що собаки будилися в селі й не могли заснути до ранку, так валували за тими молодими «хористами». А потім з’явились магнітофони. І все – співи кудись щезли, наче їх і не було. Шкода мені за тими часами. Не люблю отого теперішнього вайкання і нявкання!
Бо я пригадую, коли була малою, як ще на весіллях співали за столами, як сиділи в саморобних шалашах за довгими столами, а в перерві між співами тягнули...
Дякуємо вам за передплату газети онлайн
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Життєві історії
Життєві історії
Життєві історії

