– Я не зможу полюбити цю дитину!
У голосі Віри Миколаївни – метал і непримиренна ворожість. Холод. І… розпач.

З поразкою важко змиритися. Не має значення, у чому ти її отримуєш.

Вероніка впевнена: щастя – це змога щодня, щомиті бачити над собою безмірне, глибоке небо й відчувати під ногами тепло своєї рідної землі

У хаті Зінчуків радість! Після чотирьох років заробітків на далекій Півночі нарешті завітав у гості син.

Їх розлучила гордість. Коли її забагато в особистих стосунках, нічим добрим вони не закінчуються.

Чорний колір – колір смерті. Чомусь так заведено вважати....