Ангелик тихо сів на підвіконня і, змітаючи сніг із шибки, заглянув у вікно. У кімнаті бавляться діти.

Спочатку Марія вірила, що вона все зробила правильно. Так, вони вже давно перестали бути щасливою сім’єю.

– Мамо, знову дощ! Я не хочу дощу! Я хочу на вулицю! Мені нудно, – так розпочався день Маринки. І, звісно ж, її батьків.

В одному гарному місті, у великому багатоповерховому будинку жив маленький хлопчик. 1

Чи думала вона, міська дівчинка, що в один момент її щасливе життя зміниться і потрібно буде звикати до зовсім іншого?

Учора вона дізналася, що носить дитину. Його дитину...