ДИТИНА ВIЙНИ

Перед очима хлюпалася річка, в якій швидкими блискавками то там, то там з’являлися маленькі рибки. Очі вишукували в чистій дзеркальній воді рибок, а в голові потроху розвиднювалося. Уже другий місяць Оксана приходить на це місце задля такої собі терапії. Немає кращого психолога, ніж природа. Страх, невпевненість і тривога зменшувалися, а на зміну їм приходила віра, віра в те, що все буде Україна.

Чи думала вона, міська дівчинка, що в один момент її щасливе життя зміниться і потрібно буде звикати до зовсім іншого? До води в криниці, а не у водопроводі, до туалету на вулиці, а не у квартирі, до прокидання від співів пташок, кукурікання півнів та ґелґотання гусей, а не від дзвінких звуків тролейбусів. Їм випадково пощастило виїхати одними з перших, до того, як їхнє містечко поблизу Харкова зайняли окупанти. Та однаково вона пам’ятатиме нервовий параліч ніг, коли потрібно було швидко збігти в підвал у їхній багатоповерхівці, холодні н...