ЧУЖИНА – НЕ ЗАВЖДИ МАЧУХА

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОХАННЯ В ОДНІЙ ГАЗЕТІ

«Не мамине слово й ласкава рука,

Чужинська спіткала нас доля тяжка,

Працюємо тяжко, будуєм світи…

О! Рідная земле, за втечу прости!»

Юрій КОВАЛЬ

Я сама відправила її в те пекло, власними руками. Думала, що чиню правильно. Бо що їй було тут робити, самій з дитиною-калікою після трагічної смерті коханого чоловіка? А там, удома, на Батьківщині, все-таки проживала її мати, рідний брат, може, ще якась рідня, про яку я не знала. Вона опинилась тут зовсім молодою, віддавшись за нашого хлопця, галичанина.

Ми познайомилися випадково. Я просто переходила через сквер, скорочуючи собі дорогу, а вона гуляла з дитиною в інвалідному візку. В дитини несподівано почався епілептичний приступ. Люди, які прогулювались неподалік, зляканою зграйко...

Дякуємо!