У три роки Ганнуся попросила у святого Миколая кошеня. Тільки справжнісіньке, а не іграшкове...

У листі до святого Миколая не мало бути навіть найменшої помилки. Інакше шкода й праці просити його про щось.

Ілона навіть не заплакала. У не по-дитячому пильних очах замість сліз були злі вогники...

Як усі щирі закохані, вони егоїсти. Усесвіт належить їм...

Мишак удруге сплазував з імпровізованої шибениці на банку з огірками.

. Той, хто запевняє, що доля любить жартувати, погано знайомий із цією панною.