ЗАРУЧНИЦЯ ВЛАСНОГО ВЧИНКУ

Передплата онлайн: https://peredplata.ukrposhta.ua/

Мабуть, кожен, хто зустрічався з Яною Ковальською, намагався зазирнути їй в очі. Що в них? Жорстокість, страх, біль, каяття чи щось інше? Але Яна так рідко виходила між люди, що її обличчя, а очей і поготів майже нікому не вдавалося розгледіти.

Жила в лісі, у просторому, прик­рашеному різьбою дерев’я­ному будинку, саме такому, які зводять на турбазах. Широке подвір’я, обгороджене високим рівненьким парканом. Видно було, що на обійсті жив неаби­який господар.

«Колись жив», – скаже кожен, хто знав цю родину. Тепер Яна була сама, відокремлена від усього світу своїм минулим. Старе і мале в селі знало, що вона вбила свого чоловіка, за що відсиділа у в’язниці неповні чотири роки. Ніхто не сподівався, що жінка після такого повернеться до рідного дому, але вона повернулася.

Люди з острахом обминали й так відлюдне обійстя, хрестилися, проходячи повз, бо п...

Дякуємо!