ВАЛЕНТИНА

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОХАННЯ В ОДНІЙ ГАЗЕТІ

Кохати. Жити – жити – жити!

І відчувати щастя знов!

І гідно пронести зуміти

І біль, і радість, і любов…

Травень здавна люблять у народі, бо о цій порі все росте, тягнеться до сонця. Квітують, немов облиті молоком, сади, зеленіє земля, ліси й гаї наповнюються пташиним співом і гомоном. Природа постає в усій своїй чарівній красі – цілий світ довкола ніби святкує свою молодість і своє вічне оновлення.

Молодість. Роки, роки – пролетіли, як ті бистрі коні. Їх не повернути назад. А чи потрібно?

Над долею жінки, про яку я хочу розповісти, не казкові лебеді летіли, а журні журавлі. Літа згубились у далекім щебеті, залишивши згадку про прожиті літа. З дитинства Валентина мріяла про театральне училище. Була дитяча мрія – стати артисткою. А хто ж про таке не мріє? Але сільська дівчина до теат­рального уч...

Дякуємо!