ПРАВИЛЬНИЙ ВИБІР

Поспішала додому, притискаючи до грудей старий пошарпаний портфель. Можна було б і швидше йти. Але через розтоптані кросівки не може. Іноді сама дивувалася, як вони взагалі на ногах тримаються. Проте доб­ре, що хоч такі є. Якби не допомагала сусідці – бабі Марії – полоти влітку городину, то не мала б у що вдягнутися і взутися до школи. Старенька зі своєї куцої пенсії вділяла їй трохи грошей і щодня частувала чимось смачненьким.

– Їж, дитино! – припрошувала, скрушно хитаючи головою. – Хто ж тобі вдома наварить?..

Та вона й сама могла б… Якби було з чого… Мати від горілки не просихає. Постійно в них збираються її «друзі» за чаркою. Усі запаси харчів, як міль, поточили. І кого хвилює, що дитина вічно голодна? Коли навіть рідній матері байдуже. Тільки кричить постійно:

– Танько, чого одяг не ви­прала?

– Бо ка...