«Покинь її! Інакше біда буде…»

Ярослава зміряла чоловіка підозрілим поглядом. Куди знову збирається? Гарно одягнувся, накропився дорогими парфумами… Каже: ділова вечеря в нього. Брехня! Не вірить вона йому… Уже декілька останніх місяців у ліжку від неї відвертається. Ще й бурчить невдоволено, коли вона починає загравати:

– Яро! Не лізь! Завтра рано прокидатися. Роботи – непочатий край. Чи хочеш, щоб я куняв над паперами?

– Нічого я не хочу! – сердито оберталась до стіни. – Спи собі…

І так було весь час. Грішним ділом навіть почала думати, що Кирило чоловічу силу втрачає… А те, що в гречку стрибає, навіть припустити не могла… Добре, що сусідка декілька днів тому розповіла, що бачила його з якоюсь дівкою.

– Я спершу подумала, що то ваша донька приїхала, але ж придивилась – ні, не Інночка. Якась тріска худа, аж світиться. Проте гарна, як намальована! – сусідка торохтіла,...