МАГІЯ В БУДЕННОСТІ

Еліна йшла бруківкою старого міста, яке бачило багато магії, свят та суму на своєму віку. Сонечко яскраво світило й навіть трохи пригрівало, незважаючи на кінець жовтня за календарем. Тендітна, витончена жіноча фігура в пальті кольору лате, довге каштанове волосся сяяло на сонечку, але глибокі зелені очі були сумні, вродливе личко випромінювало розгубленість і розпач. І справді, на душі в дівчини було якось не сонячно.

Невеселі думки затьмарювали яскравий день, красу старовинних кам’яниць на тлі осіннього неба. Еліна приїхала до Львова в маленьку відпустку, сама, на тиждень. Дівчина хотіла відпочити й розвіятись. Але хіба від себе втечеш?

Минув майже місяць, як вона зібрала речі, кинула ключі на поличку в передпокої та пішла від Андрія. Вони прожили разом трохи більше ніж рік. Спочатку Ліні подобалась Андрієва організованість, упевненість у собі та любов до порядку. Рішучий і педантичний, він здавався дів­чині взірцем надійн...