АЛЕ ВІН ЧЕКАЄ НА НЕЇ

До невеличкої крамниці на краю села увійшла жінка. За весь недільний ранок вона була першим покупцем у крамниці «При дорозі», яка була розташована на трасі майже за три кілометри від найближчого населеного пункту. Зростом ця жінка зовсім низенька, худесенької статури. З першого погляду здалося, що то дитина. Одягнена зовсім не сучасно: спідниця нижче за коліна та кофтинка під саме горло. Дов­ге волосся, заплетене в косу, сягало колін. Дивна якась, наче з іншого світу чи часу... Але найбільше, що вразило продавчинь Віру і Валю, були очі цієї жінки – сині, як зимове море, і бездон­но-глибокі, наче нічне небо.

Жінка, усміхнувшись, привіталась і, минувши дівчат, які стояли, мов укопані, з обличчями без жодного натяку на емоції, пішла до полиць із хлібом та випічкою. Продавчині, переглянувшись між собою, дивилися пильно жінці вслід. Очі дівчат раптом збільшились, щойно вона їх минула: на спині у жінки був величезний,...