ЗРАДА, ЯКОЇ НЕ СТАЛОСЯ

ЧИТАЙТЕ ОНЛАЙН ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ

Випадкова зустріч із давньою знайомою породила в мені хвилю співчуття до неї і бажання довірити історію, яку вона мені розповіла, аркушам паперу.

Була погожа суботня днина бабиного літа. Я йшла вулицею свого улюбленого Нового Львова в басейн, а назустріч мені, широко усміхаючись, прямувала вона. Назвімо її Оленою. Ми давно не бачилися, та й узагалі, зустрічалися лише декілька разів: якось я запросила її на виставу до театру, згодом вона декілька разів приходила на презентації моїх книжок. Ну і час від часу лайкали дописи одна одної в соцмережах, коли віртуальність майже витіснила з нашого життя живе спілкування. Історія нашого знайомства теж доволі цікава.

…Майже два десятки років тому я працювала позаштатною кореспонденткою в газеті, де була рубрика «Моя думка». Час від часу писала на різні теми. Одного разу, коли зайшла в редакцію по гонорар, секретарка головного редактора Розалія Дмитрівна простягнула мені конверт...

Дякуємо!