Історія з життя

(Продовження)

Зачіпка

Назар увімкнув чайник. Чоловік увесь день був на холоді. Тож йому не завадить зараз велике горня міцного чорного чаю.

– Усе, перерва! Треба підзарядити внутрішній акумулятор, – гепнувся у крісло й за хвилину додав: – Якщо той алкаш таки вбив Жанну, то тіло не зміг би сам винести. Сусіди, всі, як один, запевнили, що Сашко від горілки не просихає. А в такому стані важко навіть себе тримати на ногах, не те щоб когось носити. Тож у підозрюваного був спільник. Зразки волосся і крові в будинку взяли, відбитки – теж. Незабаром картина вималюється.

Назар жадібно відсьорбнув чаю. Ковзнув очима на зосере­джено насуплену Владу, запитально підняв брови. Стажистка знизала плечима:

– Не дає мені спокою одна думка: якщо він скоїв злочин і заховав тіло, то чого не вимив...