ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ!

Плани на свято

Різкий стукіт кватирки висмикнув Назара з дрімотного стану невагомості. Чоловік потер очі, позіхнув – аж звело судомою щелепу. Ковзнув поглядом на вік­но. Ну і погода! Мороз, кусючий вітер… До кісток проймає.

Спиною розсипались холодні голки. Усе, досить свіжого повіт­ря! Треба випити кави й закінчити звіт. За годину оперативка, а Борисович дуже любить нудну балаканину. Двічі на тиждень – пів години змарнованого часу. І це, бляха, наганяє смертельну нудьгу.

Коли вісім років тому Назар прийшов сюди на посаду слідчого, то горів ентузіазмом. Та що не рік тротил у запалі зменшувався від нескінченної писанини, а джинси на гепі протирались об робоче крісло, замість репати від цибання через паркани в гонитві за злочинцями.

Назар зачинив вікно і глянув на сіре небо. Насуплене, важке, ладне будь-якої миті вибухнути снігом, воно лягало на д...