ЗАРАДИ ЖИТТЯ

Передплата онлайн: https://peredplata.ukrposhta.ua/

Грайливий весняний потічок, намагаючись привернути до себе увагу сумно задуманої жінки, яка сиділа на поваленому буревіями стовбурі старої верби, захоплено розповідав про щось заповітне, побачене там, де народився і почав свій невпинний біг, поспішав передати почуте дорогою, водночас встигав старанно розчесати хвильками-гребенями шовкову прибережну траву та скупати у прозоро-перламутровій воді щедрі на тепло сонячні промені.

Але Іванні було байдуже не лише до працьовитого і щирого на розмови потічка – їй було байдуже до всього світу. Мала б змогу залишити його – зробила б це, не вагаючись, але не дано їй права на таку вільність: старенька мати зболеним поглядом зупиняє від грішного вчинку. Й Іванна продовжує своє існування заради неї, адже кому, як не їй, єдиній доньці, належить доглянути, а згодом провести неньку в далеку безповоротну дорогу…

Щоправда, нещодавно трапилася под...

Дякуємо!