ЗАПАХ ЯБЛУК

ЧИТАЙТЕ 20 АВТОРСЬКИХ ЕКСКЛЮЗИВНИХ ІСТОРІЙ

Іван м’яко опустив блискучий відполірований капот «мустанга», витер руки об штани робочого комбінезона й попростував до виходу з гаража. Біля широких металевих дверей зупинився, озирнувся, востаннє окинув оком яскраво-синього «мустанга» ліворуч, перевів погляд на старенького, але ще повного сил пікапа «шевроле», на інструменти, що висіли на стіні, на свій трохи захаращений паперами стіл, а тоді натиснув на вимикач, і важкі люмінесцентні лампи під стелею зі специфічним гулом почали вимикатися, розпорошуючи довкола темряву.

– Як же довго я до цього йшов, – подумки промовив Іван. – Але якою ж дорогою ціною це мені вдалося...

Він натиснув кнопку на ключі, й сріблястий «акорд» весело підморгнув власникові. Сів у салон, вставив ключ у щілину, завів авто. Відразу ж увімкнулася музика. Запальна «Тарантелла» не відповідала сьогоднішньому настрою, тож Іван замінив її на Beautiful things Бенсона Буна і, підспівуючи його коронному please, stay, I want you, I need you, oh God... рушив у бік дому.

Невеликий будиночок на Кленовій вулиці зустрів його тишею і темними вікнами, але тепер Іван уже не відчував смутку. Так було навіть краще. Тепер він знав, що один, і намагався якісно проживати своє нове життя. Він увійшов до чистої просторої кухні, відчинив холодильник і налив собі склянку томатного соку. Смакуючи насиченим освіжним напоєм, виймав із шафки сковорідку, змащував її дно маслом, тут же нарізав цибульку, трохи шинки, помідори. Уже за декілька хвилин ніздрі лоскотали пахощі його фірмової яєчні. Увімкнув невеликий телевізор, щоб розбавити густину тиші, що зібралася в кутках. Колись вона не мала жодного шансу в цьому домі, наповненому дитячим лепетом і сміхом, тупотом маленьких босих ніг по підлозі, а потім сміх усе частіше ставав плачем, а тупіт маленьких босих ніг губився за вічно невдоволеними монологами дружини. Тому зараз він любить тишу, тільки іноді вона стає аж надто гучною.

Повечерявши, Іван піднявся до спальні – ідеально, майже по-армійськи застелене ліжко, видавалося надто великим для нього самого, та й для цієї кімнати теж. Уві­йшов до ванної, зняв пропахлий мастилами комбінезон і вкотре насварив себе за те, що не переодягнувся, щойно прийшов додому. Довго стояв під гарячими струменями води, відчуваючи, як напруження дня стікає брудними потоками до зливу. Вдихав знайомий запах «Нівеа для чоловіків» і поступово розслаблювався.

Уже за декілька хвилин, зручно вмостившись на своїй правій половині ліжка, – міг тепер спати хоч упоперек, хоч по діагоналі, але так і спав на своїй правій половині, – розгорнув недочитану «Казку» Кінга й занурився в потойбічний світ разом із Чарлі Рідом.

Усі його вечори тепер були схожими один на одного – вечеря, душ, ліжко, книжка, часом фільм, сон. Не почу­вався від цього сумним чи нещасним, радше відчував спокій, врівноваженість, а саме цього йому так бракувало останніми роками. Віддавав усього себе роботі – був геніальним механіком, міг вдихнути життя в безнадійні на перший погляд авта, мріяв колись відкрити свою автомайстерню, тому працював від раннього ранку й до останнього клієнта. Намагався заощаджувати зароблене, щоб колись вкласти його у власну справу. Водночас утримував сім’ю – дружину й донечку, – віддаючи свій час, свої роки, своє здоров’я, щоб їм не довелося жертвувати їхніми. І все ж знаходив час для найрідніших, дарував свою любов і увагу, але все частіше став помічати, що у відповідь не отримує нічого, крім нарікань. Він міг вдихнути життя в безнадійні авта, але так і не зміг вдихнути його у власний шлюб. Почуття з нього розсіювалися та витікали, залишаючи бурі маслянисті плями на його серці.

Він не звик здаватися, не звик викидати поламане чи замінювати його на нове, тому вклав усі свої сили в те, щоб полагодити колись щасливу сім’ю. Тільки часом у житті трапляється таке, що не підлягає ремонту. Й тоді треба ухвалювати рішення і рухатися далі. Й Іван зробив цей перший крок. Налагодив життя для вже колишньої дружини з донькою, а тоді взявся і за своє. Нарешті відкрив автосервіс, що не день усе міцніше стояв на ногах.

Навіть сил побільшало від розуміння, що тепер працює сам на себе.

Дякуємо за вашу передплату на ексклюзивні історії онлайн!