ЗАЛИШКИ ІМЕНИННОГО ТОРТА

Увесь світ, та що там світ, увесь гуртожиток був певен, що в Ліни нема принципів. Сама ж Лінка була твердо переконана, що принципів у неї – хоч греблю гати.

Наприклад, вона ніколи не брала з чужих холодильників яєць чи фруктів – нічого, що можна було легко полічити. Скибку хліба, трохи сиру чи ковбаси, того-сього… Лише трішки втамувати нічний голод. А ще вона принципово не лазила до припасів сусідки з кімнати.

Лінка взагалі вміє розподіляти гроші. І чудово розуміє, що найголовніше для жінки – то пристойні лахи, такі, щоб і найприскіпливіші однокурсниці-експертки не здогадалися, що вони із секонду, та косметика. А їжа… То ще треба примудритись, аби зіграти в ящик із голоду в гуртожитку.

Найкращий час для «полювання» – після вечірки у знайомих чи нічних клубів («Дівчата, а можна я отут приткнуся, аби не с...