Історії з життя
Передплата онлайн: https://peredplata.ukrposhta.ua/
Роман любив своє поле. За ті десять років, що працював на ньому, вивчив кожну його сотку, кожен метр, знав, у якому місці проступає глинка, де нестача азоту чи чогось іншого, де варто заглибити плуг чи, навпаки, легенько пройтися ним по поверхні ґрунту. Смішно сказати, але він не так досконало знав свою Юльку, з якою одружився задовго до того, як поєднався з полем.
У нього з дружиною, траплялося, виникали непорозуміння, вони сварилися, могли по кілька днів сердитися – з полем такого ніколи не було! Романові здавалося, що навіть на відстані вони відчували одне одного: разом сумували, коли до села наближалися безжальні суховії, тішилися життєдайною вологою, без якої не здатна обійтися жодна жива істота. І він ішов до нього, поля, не лише в сівбу чи оранку, а чи коли збирав урожай – вак часто, як тільки міг.
– Романе, куди зібрався...
Дякуємо вам за передплату газети онлайн
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Життєві історії
Життєві історії

