ВЕЛИКДЕНЬ, або ПОЧУТА МОЛИТВА

ЧИТАЙТЕ 20 АВТОРСЬКИХ ЕКСКЛЮЗИВНИХ ІСТОРІЙ

Юля сиділа біля вікна, повільно випускаючи цигарковий дим у відчинене вікно, і мовчки спостерігала за перехожими, які поспішали у своїх справах, ніби в їхньому світі нічого не змінилося, ніби не існувало того болю, що роз’їдав її зсередини. Думки жінки снували, як розтривожений рій бджіл, не даючи їй ані спокою, ані змоги зібратися докупи.

Кавомашина давно закінчила приготування її улюбленого капучино, тихо клацнувши в тиші квартири, але Юля так і не зрушила з місця, залишаючись у дивному заціпенінні: її тіло ще було тут, а свідомість блукала десь далеко, між спогадами і втратою.

Завтра буде сорок днів, як вона поховала маму – найдорожчу людину, найближчу порадницю, ту, до якої можна було зателефонувати в будь-який момент і почути просте: «Не хвилюйся, все буде добре», і цього вистачало, щоб втриматися. Жінка подумала, що мама б
не одобрила її куріння, та ще у квартирі. Але...

Дякуємо за передплату на ексклюзивні історії