Вона часто сиділа біля вік­на і вдивлялася в сад. Там, під старою яблунею, вони з мамою колись стелили ковдру, слухали джмелів...

Інга… збирала себе по частинах, по крупинках. І не стільки їй боліла втрата власного майна, як зрада…

За майже двадцять років роботи на бурових він звик до всього: спеки, морозів, самоти...

Перші замовлення з’явилися відразу, щойно в село поповзли чутки, що «на базарі біля райцентру є якісна білизна...

Олена йшла знайомою стежкою до зупинки – сніг хрустів, небо світлішало, а десь на обрії, за полем, ледь видно було обриси колії

Розчарування трапляється не раптово. Просто в якийсь момент перестаєш дихати в унісон із тим, кого ще недавно вважала своїм майбутнім.