Для мами Євгенії Роман завжди був «не»: недостатньо гарний, недостатньо слухняний, недостатньо чемний, недостатньо розумний...

Сини росли так швидко, що чоловік не встиг збагнути, коли вони стали самостійними.

Немає нічого страшнішого для матері, яка не знає, що з її дитиною.

Єві тринадцять. Її тіло давно припинило бути просто тілом – воно стало знаряддям, одиницею вимірювання...

Три сестри, три різні дороги, три окремі життя – і один дім, який знову зібрав їх під своїм дахом.

Марина судомно намагалася відчинити сейф у квартирі. Пальці жінки тремтіли...