ТОЧКА НЕПОВЕРНЕННЯ

ЧИТАЙТЕ ОНЛАЙН ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ

Йому було страшно. Жах холодною кригою сковував зболіле серце, змієм заповзав у душу. 

Відчай виривався назовні страшним важким стогоном. Порятунку годі було чекати. Його не було. Ще декілька місяців тому він мав слабку надію. Тепер вона розтанула, мов сніжинка на теплій долоні. В його ослабленому тілі чорним спрутом розросталася страшна хвороба. Той монстр жер його серце, мізки, нутрощі, пив його кров. Від того міцнішав. Тоді припинив опиратися страху, перестав леліяти надію. І від того чоловікові ставало ще важче, бо, незважаючи на все, дуже хотів жити. Жити!!! Чому це сталося саме з ним? Чому саме тоді, коли все склалося так, як хотів? Так, як хотів би жити будь-хто із селян... Вони всі заздрили йому. Всі! Бісові діти! Нехай заздрять! Та часом спадало на думку, що саме людська заздрість стала причиною його смертельної хвороби. Відразу гнав від себе ті думки. Декілька десятиліть він витратив на те, щоб нажи...

Дякуємо!