ТИ КВІТКА МОЯ ЧАРІВНА

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОХАННЯ В ОДНІЙ ГАЗЕТІ

1960-ті роки

Чорнява повненька дівонька у форменому платті та білому накрохмаленому фартушку, ляснувши дерев’яною хвірткою, випурхнула із чепурного обійстя. Сьогодні треба раніше, тож хутко метнулась вузенькою вуличкою. Дві довгі коси з капроновими бантами вже складені кошиком, а не стрибали за спиною, як було дотепер. Втім, рудий портфель у такт швидкої ходи розмашисто літав у руці веселої юнки. Її десниця притискала до грудей оберемок рожевих півоній, перев’язаних по три зеленими нитками з клубочка, аби всіх учителів обдарувати.

Світлана поспішала на святкову лінійку з нагоди останнього дзвоника. З дворів на її шляху вигулькували молодші школярики, також з букетами, тому дівчина трохи стишила свою ходу, згадавши, що слід бути статечною, адже вона – випускниця, і геть не та, якою була вчора…

* * *

Як же швидко пролетіл...

Дякуємо!