Iсторія з життя

У четвер останнім уроком було малювання. Вчителька написала на дошці каліграфічним почерком тему уроку: «Щедра осінь», розкладаючи на столі невибагливу композицію з гарбузика та двох яблук, загадала всім малювати натюрморт, а сама заходилася гортати щось у смартфоні.

Христя десять хвилин чесно намагалася малювати, та гарбузик виходив надто кривобоким, вона стирала, малювала знову, тоді покинула й почала дивитися крізь вікно. Там теж було нерадісно: сіре небо погрожувало дощем, гілляки покидали листя на брудний асфальт і тепер сумували за ним, бо залишилися голісінькими. Чи відчувають дерева холод?

А на дротах висить мертвий голуб. Христя завжди говорила «мертвий», уголос чи подумки, – слово «дохлий» здавалося образливим. Отож голуб висить тут уже декілька днів. Усе б нічого, та зараз поруч із мертвим сидять два живісінькі голуби. І цих живих зовсім не турбує мертвий брат. Дивно.

У...