СТАРИЙ КАПЕЛЮХ

У під’їзді хрущовки висів напівморок. Світло ледь пробивалося через вкриті пилюкою вікна. Тхнуло старими трубами, чимось кислим і котами.

Сергій піднімався сходами на третій поверх, де жила його бабуся. Останнім часом хлопець рідко навідував її, а все через завантаження на роботі, але сьогодні дозволив собі трохи перепочити. Він попередив підлеглих, що прийде на пів години пізніше. До того ж бабуся буде рада дізнатися про нього гарну новину. Сергій подзвонив у двері. Дзвінок озвався хриплуватим пташиним співом. За декілька хвилин відчинила захекана бабуся. З огляду на закочені рукави, вона щось мила чи прибирала.

– О, Сергійку, ти! Як я за тобою засумувала! Проходь, якраз млинців насмажила, поїж хоч нормально, бо ж вічно не встигаєш поснідати зі своєю роботою…

– Бабусю, я ненадовго. Поспішаю, сама розумієш. Просто навідати зазирнув.

– І слухати не хочу, – відказала бабуся. ...