СПОГАДИ З ДИТИНСТВА

ЧИТАЙТЕ ОНЛАЙН ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ

Достигають яблука в бабусиному саду, червоні боки вигрівають на сонці. Пожовкле листя осінь вкриває позолотою. Все так, як колись, у дитинстві, коли дерева були великими, а в кутках ховалися привиди, щоби вночі потривожити наш із сестрою сон. Було страшно й водночас цікаво, було напрочуд цікаво, бо пізнавали світ і себе в ньому, вчилися любити та ненавидіти, боятися й переборювати свій страх, усупереч дрижанню колін і скованості думок, адже інколи страх міг паралізувати будь-який рух, будь-які думки.

Чого найбільше боялися тоді, у глибокому дитинстві? Я боялася привидів, духів, мерців, собак, ос та інших надокучливих кусливих комах, бабусиного гніву, свого незнання та нерозуміння «дорослих проблем», того, що батьки не приїдуть і я загублюся в цьому великому страшному світі. Сестра мало не непритомніла від вигляду мишей, павуків, від болю та ще від усілякої всячини, з якою стикалися день у день і яка б...

Дякуємо!